Четверг, 18 Январь 2018

mizhhirya chust perechin svaljava tjachiv volovets irshawa berezniy vinogradiv rachiv berehovo muka4evo uzh horod

До уваги читачів Свалява онлайн, місцеві організації, політичні партії та установи! Для розміщення ваших публікацій, статтей та оголошень на сайті просимо надсилати інформацію на електронну адресу Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Сейчас 513 гостей и ни одного зарегистрированного пользователя на сайте

Живу я на Мукачівщині. Село в нас невелике і кожен кожного знає. Люди живуть по-різному: хтось кінці з кінцями не може зв’язати, а хтось добре ґаздує, має господарство, ще й іншим допомагає.

пяний

Усе залежить від того, хто до чого прагне. Проте часом трапляється, що цілком благополучна родина втрачає все і опиняється за межею виживання. На перший погляд таке здається нелогічним, але такий випадок був у нашому селі.

Переїхала до нас із Міжгірщини одна хороша сім’я. Люди були добрі, щирі і привітні, швидко знайшли друзів, їх любили і шанували всі.

Василь та Руслана виховували двох діточок. Старший Степан саме пішов до першого класу, а за меншим Петриком доглядала вдома турботлива мама. Родина Денисенів для багатьох із нас слугувала взірцем. У вихідні Василь багато часу проводить із синами, бавився з ними на свіжому повітрі, або всі разом ходили на гриби. На роботу чоловік їздив у Мукачево, тож у будні додому повертався пізно.

Невдовзі Василь поїхав на два роки на заробітки, заробив грошей відкрив у нашому селі магазин. На той час уже Петрик став школярем і в Руслани з’явився час для бізнесу.Поступово сім’я прижилася, розжилася і Денисенки добудували хату, яку придбали, адже купили вони лише корпус будівлі і на початку тулилися в одній кімнаті всі четверо.

Тоді родину в нас ще більше заповажали.

«Дивіться, які молоді, а які молодці. Навіть не наші, а в селі змогли магазин зробити. Його давно треба було. Тепер за багатьма продуктами до міста не треба їздити»,- казали старі люди, яким поїхати до Мукачева було справою відповідальною, до якої вони готувалися кілька днів.

Поступово статки в наших нових односельців зростали, тож вони спромоглися ще й кафе відкрити.

Там завжди було гамірно, клієнтів – сила-силенна, особливо у вихідні. Навіть із інших районів до кав’ярні Денисенків їздили – дуже вже смачно їхні кухарі готували.

Помста відьми.

Проте деякі чоловіки бували там надто часто і залишали в кафе чи не всі зароблені гроші. Тому й не дивно, що їхні жінки починали тривожитись і все частіше проклинати Денисенків.

Але от одного разу після посиденьок сталася трагедія – чоловік старої Мокрини, яку всі вважали відьмою, дорогою додому помер від серцевого нападу. Перед тим, звісно, добряче хильнув зайвого у кав’ярні.

«Бути недоброму!» – гуділи всі односельці. Жінки перешіптувалися і пророчили: «Тепер на Руслану з Василем чекають важкі часи».

Справді, минуло лише кілька місяців як молода тридцятирічна жінка почала чахнути на очах. Шкіра в неї стала темною, погляд неясним, а руки весь час трусилися.

«Що з нею?» – не могли зрозуміти бабусі, які так любили попліткувати. «Чи не Мокринина робота?», – робили висновки вони.

Невдовзі Руслану кілька разів бачили в селі напідпитку. Виявилося, що вона зв’язалася з циганами і почала серйозно випивати. Гостинки у хаті Денисенків бували й раніше, але на те увагу не звертав ніхто.
Якось жінка взагалі зникла на кілька тижнів. Василь її довго шукав і врешті-решт виявив у таборі. Того разу – забрав додому, хоч і зі скандалом.

Та й сам чоловік усе частіше заглядав до чарки. Згодом справи почали йти погано, довелося брати кредит… а далі ще один… і ще… А борги потрібно було виплачувати, заробітків же не було ніяких. Всі гроші родина пропивала. Бізнес довелося згорнути… а з хати Денисенки все частіше почали продавали речі. Наприклад, за холодильник попросили всього п’ять пляшок горілки.

Незабаром Руслана вдруге пішла з дому – туди ж, до табору. Там вона прожила два місяці. Та якось під час чергового розпивання оковитої її вдарили пляшкою по голові і вона померла.

Ховали її односельці за гроші, які зібрали громадою. У Василя коштів на прощальну церемонію з дружиною не було.

Хату відібрали.

Аж тут на порозі з’явилися й кредитори. За борги пропонували продати хату, давали 20 тисяч.
«Та я ж її за 80 купив і втричі більше вклав у неї!», – аж закипів Василь і не погодився.
А марно. Бо згодом залишився взагалі без даху над головою.

Будинок забрали задарма. На вулиці опинилися двоє неповнолітніх дітей та батько-алкоголік. Соціальні служби вилучили від Василя Степана з Петриком і помістили в Інтернат. На щастя, невдовзі звідти забрали їх родичі.

А Василь почав бомжувати. Водився з такими ж безхатьками, яким став і він сам. Односельці не могли повірити, як цілком благополучна родина могла так спитися.

Згодом із села чоловік зник взагалі. Кажуть, що жив то в Ужгороді, то в Мукачеві, спав десь у старих котельнях та на берегах річок. Жебракував біля пішохідного мосту, крав і продавав металобрухт.
Тим часом хату Денисенків купили харків’яни. Вони облаштували собі гарне сімейне гніздечко, повністю переробивши будинок. Зараз у цієї родини підростає троє малюків.

А нещодавно біля огорожі вони побачили підозрілого чоловіка у вицвілій подертій сірій куртці, гумових чоботах та брудних джинсах і викликали поліцію. Виявилося, що то був Василь. Він прийшов подивитись на свою оселю, просився зайти на подвір’я, та його не пустили, не повірили, що він там колись жив. Дільничний і той ледве впізнав чоловіка.
На очах Василя були сльози.
«Бачите, до чого доводить алкоголь. Подивіться на мене і ніколи не повторюйте моїх помилок», – казав він на прощання односельцям.

Оксана Приймак, газета «Екстра Закарпаття»

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить

Loading...

ОСТАННІ НОВИНИ

Пряма трансляція телеканалу "112 Україна"

Останні коментарі

  • Wonderful goods from you, man. I have be mindful your stuff previous to and you are just too fantastic.

    Подробнее...

     
  • Нell᧐! I could have sworn I've Ƅeеn tto tһis blog before butt аfter reading tһrough some oof the post ...

    Подробнее...

     
  • I loved as much ɑs yoou will receive carried oout гight heгe. The sketgch іs tasteful, yoսr authored ...

    Подробнее...

     
  • Thiѕ design iis spectacular!You certainly қnow how to keep а reaer entertained. Bеtween yur wit ...

    Подробнее...

     
  • І simply couⅼdn't leave yoսr web site before suggesting tһat I аctually enjoyed the usual іnformation ...

    Подробнее...

     
  • І always used to read article іn news papers bᥙt noѡ as I am а ᥙser off web thuѕ from now I amm uѕing ...

    Подробнее...

     
  • I ԝas suggested tһis website by my cousin. I am not sure ѡhether tһis post is wrіtten by him as no ...

    Подробнее...

     
  • Υou couⅼd definiteely see your expertise іn thе woork ʏoᥙ ѡrite. Thе sector hopes fοr even moгe ...

    Подробнее...

     
  • You actᥙally make it ѕeem so easy with yօur presentation but Ӏ find thiѕ topic too be ɑctually ѕomething ...

    Подробнее...

     
  • Grеetings! Very usеful advice witһin tһis article! Ιt iѕ thhe little сhanges thgat wilⅼ make the ...

    Подробнее...

     
  • Undeniably imaginhe that ѡhich you sаid. Yoսr favourite justification appeared to be оn the internet ...

    Подробнее...

     
  • I ᥙsed to Ьe suggested tһis web site via my cousin. I'm no longer positive wһether tһiѕ publish іѕ ...

    Подробнее...

     
  • I'm nnot sure exactly ԝhy buut this web site is loading incredibly sow fߋr me. Is аnyone else having ...

    Подробнее...

Курс в банках Сваляви

Новини партнерів

Погода, Новости, загрузка...

Ми в соц. мережах

Каталог
сайтів України

український каталог